A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Ванчиковецька громада
Ванчиковецька сільська рада

Розмір нецільової благодійної допомоги, яка не підлягає оподаткуванню ПДФО

Дата: 13.09.2021 13:56
Кількість переглядів: 8

Розмір нецільової благодійної допомоги, яка не підлягає оподаткуванню ПДФО

У Головному управлінні ДПС у Чернівецькій області роз’яснюють, не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами – юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу України, встановленого на 1 січня такого року (у 2019 році – 2690 грн., у 2020 році – 2940 грн., у 2021 році – 3180 гривень).

 

Спрощена система оподаткування: дохід платника у разі використання платіжних терміналів

Яка сума вважається доходом ФОП – платника ЄП (першої – третьої груп) у разі використання платіжних терміналів при здійсненні розрахунків за товари (роботи, послуги): повна сума виручки (з врахуванням суми комісії, утриманої банком) чи сума виручки за мінусом суми комісії, утриманої банком? 

У Головному управлінні ДПС у Чернівецькій області роз’яснюють, порядок застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності визначено у главі 1 розд. XIV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Згідно з п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 ПКУ для фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку доходом є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

До суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг) (абзац перший п. 292.3 ст. 292 ПКУ).

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності (п. 292.6 ст. 292 ПКУ).

Отже, якщо при здійсненні розрахунків за товари (роботи послуги) із використанням платіжних терміналів з суми виручки банком утримується комісійна винагорода за послуги з розрахункового обслуговування, то доходом фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку вважається вся вартість реалізованого товару (робіт, послуг) з врахуванням відсотків (комісії) банку. При цьому, датою отримання доходу є дата надходження коштів на розрахунковий рахунок платника єдиного податку.

 

Подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації не є фактом підтвердження переходу права на активи, які зазначаються у такій декларації

У Головному управлінні ДПС у Чернівецькій області звертають увагу, що згідно абзацу третього п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація) не є окремим спеціальним порядком офіційного визнання або підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на активи, щодо яких подається така Декларація.

 

ПДФО запитання: Чи підлягає оподаткуванню ПДФО дохід від продажу ФО придбаних у банку банківських металів?

У Головному управлінні ДПС у Чернівецькій області роз’яснюють, згідно з п. 1 ст. 1 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473) валютні цінності – це національна валюта (гривня), іноземна валюта та банківські метали.

При цьому п. 2 ст. 1 Закону № 2473 встановлено, що термін «банківські метали» вживається у значенні, визначеному Законом України від 18 листопада 1997 року № 637/97-ВР «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 637/97-ВР).

Відповідно до п. 13 ст. 1 Закону № 637/97-ВР банківські метали – це золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів.

Згідно з п.п. 14.1.247 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) торгівля валютними цінностями – операції, пов’язані з переходом права власності на національну валюту України, іноземну валюту, платіжні документи та інші цінні папери, виражені у національній валюті України, в іноземній валюті або банківських металах, банківські метали.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, доходи від операцій з валютними цінностями (крім цінних паперів), пов’язаних з переходом права власності на такі валютні цінності, за виключенням доходів, оподаткування яких прямо передбачено іншими нормами розд. IV ПКУ (п.п. 165.1.51 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).

Враховуючи викладене, дохід від продажу фізичною особою придбаних у банку банківських металів оподаткуванню не підлягає.

 

ПРРО запитання: порядок видачі коштів у разі повернення товару, або скасування помилково проведеної суми розрахунку через РРО

Який порядок видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках) або скасування помилково проведеної суми розрахунку через РРО та/або ПРРО? 

У Головному управлінні ДПС у Чернівецькій області роз’яснюють, реєстрація видачі коштів у разі скасування помилково проведеної через реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми. При цьому забороняється реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням операції «сторно».

Водночас суб’єкти господарювання, які застосовують програмні РРО (далі – ПРРО), можуть використати операцію «сторно», однак до моменту реєстрації наступного розрахункового документа таким ПРРО. У такому разі, якщо сформований розрахунковий документ через ПРРО із помилковою сумою за розрахункову операцію, то така операція скасовується шляхом наступної реєстрації операції «сторно» із реєстрацією такої операції на фіскальному сервері, формуванням фіскального номера розрахункового документа на таку операцію та зазначенням фіскального номера розрахункового документа, який сторнується.

За фактом видачі коштів та скасуванням помилково проведеної через РРО та/або ПРРО суми розрахунку, помилкової форми оплати складаються акти. Так, якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 грн., то матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів.

Такий самий акт складається під час скасування помилково проведеної через РРО та/або ПРРО суми розрахунку або помилково вибраної форми оплати (готівка, картка, кредит тощо). В акті зазначаються дані про помилкову суму та реквізити розрахункового документа.

Зазначені акти передаються до бухгалтерії суб’єкта господарювання і зберігаються протягом трьох років. У разі відсутності у суб’єкта господарювання бухгалтерії зазначені акти слід зберігати у будь-який зручний та не заборонений чинним законодавством спосіб.

Разом з тим, суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі, зобов’язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі.

 

Спрощена система оподаткування: діяльність в сфері страхування

Чи мають право ФОП платники ЄП першої – третьої груп бути страховими посередниками (у т. ч. страховими агентами) та здійснювати діяльність в сфері страхування враховуючи норми ЗУ «Про страхування»? 

У Головному управлінні ДПС у Чернівецькій області роз’яснюють, фізичні особи – підприємці платники єдиного податку першої, другої груп не можуть бути страховими посередниками (у т. ч. страховими агентами) та здійснювати діяльність в сфері страхування.

Однак фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку на третій групі мають право здійснювати діяльність страхових агентів.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь